Якщо дитячий табір усе-та­ки асоціюється зі спальни­ми корпусами, їдальнею із запашною випічкою та диско­текою надвечір – ваш варіант, так би мовити, буде класичним. Однак незабутнім цей відпочи­нок може зробити.

– В умовах фінансової кризи, коли більшість батьків не має зайвих грошей, ми вирішили запропонувати дітям не чудо­ві побутові умови, а насичену спортивну й навчальну програ­ми, – розповідає директор та­бору «Буковинське орлятко» Наталія Дембіцька. – Хлопці й дівчата в нас про побут не думають, а займаються творчістю. До обіду – десятки гуртків: стріль­ба з лука, фехтування, спортив­не орієнтування, бейсбол, східні танці, створення вітражів, хоровий спів, айкідо, ікебана, не ка­жучи вже про всім звичні фут­бол, волейбол, баскетбол, шахи, караоке, малювання. Після обі­ду – загальнотабірні тематичні заходи: День моди – діти го­тують дефіле, День журналіс­тики – пишуть есе, День те­атру – роблять постановку. А ввечері – обов’язково танці чи дискотека.

У кожному таборі можна знайти якусь цікавинку. Так, багато хто сьогодні пропонує вивчення англійської мови. В «Буковинському орлятку» іно­земну можна підтягнути в од­ному із загонів табору – «Англійська Республіка», де вожатими є волонтери Корпусу миру. Серед київських дітлахів особливо популярний бейсбол, оскільки навіть у столиці цим видом не дуже й займаються, а тут є майданчик і спеціаль­ний інвентар. Минулого року було багато охочих навчитися «нарізати» треки на уроках ді-джеїнгу.

– Це ще одна особливість нашого табору, – каже Наталія Миколаївна, – щоб усе було по-справжньому. Спеціалісти Чернівецької федерації зі спортивного орієнтування скла­ли для нас табірну мапу. Коли приїжджав клуб фехтувальни­ків, я попросила привезти аб­солютно все: костюми, шоло­ми, прилади для фіксування уколів. Для бейсболістів бити й шоломи – як у професіона­лів. Ми вважаємо, що діти ма­ють бути зайняті весь день і да­ємо їм для цього все необхідне!

Якщо звичайний відпочинок дитині не до душі, зверніться до історичних традицій. Наприклад, табір «Козацька фортеця» – це майже сучас­на Січ, пристосована для дітей. Їх вихованням тут займають­ся справжні козаки – професійні кінні інструктори, знавці історії, культурології, народних ремесел. Спочатку в табір цей приїжджали лише дітки, які за­ймалися мистецтвом бою «Го­пак». Але сьогодні досвідчених козачат тут меншість. За слова­ми директора табору Володи­мира Шерстюка, до «Козацької фортеці» беруть усіх школярів, які хочуть «скуштувати» січо­вого життя.

Діти живуть не в спальних корпусах, а у великих облаштованих наметах – куренях, до кожного з яких прикріпле­ні дорослі: курінний та його помічник. У таборі і хлоп­ці, й дівчата носять не звич­ні джинси, а козацький одно­стрій – шаровари й червоні пояси (на свята ще й виши­ванки). Зі страв діти можуть попробувати справжнього ко­зацького кулешу, приготов­леного за старовинним ре­цептом у казані на багатті. Взагалі, вся їжа тут проста, але корисна, бо меню розро­блено дієтологом.

Особливість «Козацької фор­теці» – це два окремих табо­ри: для хлопців і для дівчат. Во­лодимир Шерстюк зазначає: за давнім звичаєм виховувати ді­тей треба по-різному. Чолові­ки навчають бути сильними і відважними хлопців, жінки прищеплюють шляхетність і витонченість дівчатам. У пред­ставниць прекрасної статі є окремі гуртки: вони виготовля­ють ляльки-мотанки, прикраси з бісеру, вивчають секрети лі­карських трав і народних за­чісок.

А ще всі обов’язково вправляються у стрільбі з лука, мис­тецтві бою «Гопак», навча­ються плавати на справжніх човнах-довбанках і ходити під вітрилами козацьких чайок. Діти займаються й верховою їздою. Звісно, все залежить від здібностей, однак дехто до кін­ця зміни може навчитися і на ходу шапку із землі підніма­ти, і з одного боку коня на інший перескакувати. В цьому незвичному таборі немає дис­котек, зате щовечора – збо­ри біля ватри і перекази про славетних козаків. До речі, тут діти відпочивають від мобілок, планшетів і комп’ютерів, а з батьками спілкуються з табо­рових телефонів у визначе­ний час.

Ще однією родзинкою табо­ру є те, що він, так би мовити, не стоїть на місці. За десять ро­ків «фортецю» організовували і на Волині, і в Карпатах, і на бе­резі Чорного моря. А цьогоріч на Черкащині – в серці істо­ричного козацького руху.

Якщо у вашій родині підрос­тає підліток, перші два варіан­ти таборів можуть і не зацікави­ти. Ну, переросла ваша дитина вік, коли так цікаво влаштову­вати всім табором дефіле або сидіти біля ватри! Що ж, якщо хочеться нових вражень. За­пропонуйте тинейджеру одну із дитячих екстрим-програм. Зро­зуміло, ризикувати здоров’ям ніхто не пропонує. Проте пі­шохідні подорожі Кримом чи Закарпаттям, коли щодня но­чуєш у палатці на новому міс­ці – той ще екстрим для дітей, які звикли засинати щовечора в своєму ліжку.

Такий відпочинок має варі­анти. Так, для дітей створю­ють більш комфортні умови, поселяючи в постійно розгор­нутому таборі, а щодня вла­штовують вело- або пішохід­ні прогулянки в горах. Також, живучи на одному місці, мож­на щодня відчувати екстрим, за­ймаючись скелелазінням. Один із найважчих і водночас най­легших варіантів – спуск на байдарках. Найлегших – бо все спорядження пливе з то­бою в човні й можна купатися, хоч десять разів на день! Найважчих – бо щовечора треба розгортати табір.

Звісно, такий вид відпочинку підійде фізично витривалим ді­тям. Однак кожен спортивний табір може запропонувати по­легшену програму для новач­ків. А такий шанс випробува­ти себе сподобається багатьом дітям! Отже, обирайте табір і до смаку, і за своїми можли­востями.

Відпочинок – справа не дешева, скажуть дорослі й будуть праві! Проте за­вжди можна дібрати табір за своїми фінансовими можливостями. Перелічені нами види відпочинку належать до класу «економ». Якщо ви згодні пожерт­вувати певним комфортом, зате обираєте цікаві програми й туристичні марш­рути, кілька тижнів у такому таборі обійдуться приблизно три тисячі гривень. Щоправда, доведеться витратитися на проїзд, а можливо, й оренду туристич­ного спорядження. Спальний мішок, рюкзак, дощовик та інші необхідні в по­ході речі можуть «потягти» у прокаті до півтисячі гривень. Бажаєте вивчати англійську? Приготуйтеся загалом викласти за відпочинок чотири – шість ти­сяч. Якщо ваш син чи донька не можуть обійтися без благ цивілізації, то за комфорт доведеться викласти п’ять – шість тисяч гривень.

Не всі діти люблять відпочивати в компанії однолітків. Відправляючи дитину вперше у табір, пам’ятайте: цей раз може стати останнім, незважаючи на всі ваші зусилля. Однак, якщо ви вирішили спробувати…

1. Поцікавтеся думкою дитини про бажаний відпочинок. Не спирайтеся на власний досвід. Наприклад, якщо вам у дитинстві подобалося в спортив­них таборах, це не означає, що вашому флегматичному синові чи доньці вони припадуть до душі. Запропонуйте краще табір, де можна займатися малюванням, ліпленням, вивчати іноземну.

2. Порадьте дитині ще дорогою до табору знайти друзів. Саме в поїзді чи автобусі зав’язується більшість знайомств, які будуть підтримуватися й по приїзді на місце відпочинку. Якщо ваш малюк надто сором’язливий, по­просіть вожатого допомогти йому на початку спілкування з однолітками.

3. Не забудьте чітко пояснити дитині, для чого в її похідній сумці лежать ті чи інші речі. Розкажіть, що одягати, коли холодно, йде дощ, для прогулянки лісом, як часто треба прати речі. Разом складіть перелік вмісту валізи і дайте його дитині з собою, аби вона нічого не забула забрати додому.

Олена СОЛОДОВНІК, «Освіта України» № 23